Смотреть больше слов в «Историческом словаре галлицизмов русского языка»
ТУ́РКУС, у, ч., заст.Бірюза.Металеві [сагайдаки] звичайно робилися з благородних металів, камеризовані [оздоблені] туркусами.., – а часом і дорожчим іщ... смотреть
-у, ч., заст. Бірюза.
ту́ркус бірюза (ст): Але з-під хустки висмикаються золоті пасма волосся, а блакитні очі навіть у теміні коридору світять, мов туркуси (Лисяк)
Дорогоцінний камінь блакитного або зеленого кольору [XI]
ту́ркус іменник чоловічого роду бірюза рідко
-у, ч. , заст. Бірюза.
lat. turcusбирюза
туркус, -у
Бирюза