БЛЮЗА

БЛЮЗА ы, м. blouse f. 1. прост. То же, что Блузка. Сошью блюзу бумазейку, С белой-розовой каймой; Незнакомый парень маненькой Гоняется за мной. Симаков Част. 1913 27.
2. устар. Верхняя отрезная часть кофты, платья, рубашки, кокетка. У меня на каждой кофте блюза. Спереди-то кофточьке блюзу пришивают. + А рубашки-то те раньше с блюзами шили. Вологда Говор. 1 34.
3. Вязаная мужская рубаха. КЯОС.
4. Новая рубаха. КЯОС.

Смотреть больше слов в «Историческом словаре галлицизмов русского языка»

БЛЮЗКА →← БЛЮЖАНДРАМ

Смотреть что такое БЛЮЗА в других словарях:

БЛЮЗА

БЛЮЗ, -а, БЛЮЗНЯК, -а, м., БЛЮЗА, -ы, БЛЮЗНЯ, -и, ж.Что-л. надоевшее, набившее оскомину, нудное, скучное.Опять ты со своим коронным блюзом!От назв. сти... смотреть

БЛЮЗА

блюза 1. жіноча блузка; сорочка (ср, ст): Наталка сидить поруч, її білі рамена так принадно вихиляються з шовкової блюзи (Лисяк) || блюзка2. чоловічий піджак (ср, ст): Поволі вийшов на вулицю із руками в кишенях чорної блюзи (клятий “вальтер”! трохи занадто його видно через кишеню!) і, насвистуючи якусь веселу львівську мельодію, попрямував недбалим кроком у напрямі Вірменської вулиці і Ринку (Лисяк)||блюзка, маринарка, оберцьвьок, слюзрок... смотреть

БЛЮЗА

БЛЮ́ЗА, и, ж., зах.Піджак.Донині тямлю ту першу блюзу, що я собі сам справив (Б. Лепкий).

БЛЮЗА

корень - БЛЮЗ; окончание - А; Основа слова: БЛЮЗВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - БЛЮЗ; ⏰ - А; Слово Блюза содержит с... смотреть

БЛЮЗА

Блю́за, -зи; блю́зи, блюз

БЛЮЗА

піджак

T: 160